Які договори працевлаштування вирізняють в Польщі? Порівняння


18 marca 2022 13 min. czytania

При працевлаштуванні в Польщі є 3 види договорів. Вони відрізняються один від одного. Які основні відмінності між договорами та які внески сплачуються із заробітної плати?

Найважливіші правила, пов’язані з роботою іноземця в Польщі

Роботодавець повинен забезпечити працівнику з іншої країни умови працевлаштування відповідно до польських правил. Працевлаштування можливе за трудовим договором або за цивільно-правовим договором (до них входить договір на виконання конкретної роботи і договір доручення). У першому випадку найголовніше те, що умови працевлаштування іноземця не можуть бути гіршими за ті, які випливають із КЗпП (Кодексу законів про працю) та інших актів, що регулюють права та обов’язки працівників.

Це означає, що застосовуються стандартні правила, зокрема:

– робочий час (повний або неповний робочий день),

– тижневий і щоденний відпочинок (змінна робота, вихідні),

– відпустка,

– мінімальна заробітна плата,

– оплата праці та надбавка за понаднормову роботу;

– працевлаштування молоді (особи до 18 років),

– захист працюючих вагітних жінок і жінок під час відпустки по вагітності та пологах;

– охорона праці (вони описані в принципах охорони праці).

Що стосується цивільно-правових договорів, то для договору за дорученням працівник має право на отримання принаймні мінімальної заробітної плати (годинної ставки). Роботодавець повинен це забезпечити, а також зобов’язаний гарантувати безпечні та гігієнічні умови праці. У разі договору на виконання конкретної роботи мінімальної ставки немає.

Незалежно від договору, за яким працевлаштовано працівника з-поза території Республіки Польща, він повинен мати умови праці та оплати праці, зазначені в дозволі на роботу або декларації про доручення виконання роботи.

Що необхідно іноземцю для легального працевлаштування?

Перш за все, роботодавцю важливо отримати відповідний дозвіл на роботу або подати декларацію про доручення працівникові роботи. Якщо ви працівник, пам’ятайте, що ви повинні отримати другий примірник документа як підтвердження. Однак жоден з цих документів не є довідкою про роботу. Для цього необхідно підписати договір, що містить умови, зазначені в дозволі чи декларацію. Важливо, що якщо в декларації або дозволі міститься трудовий договір, то роботодавець не може укласти з працівником цивільно-правовий договір. Однак можлива і зворотна ситуація через те, що вона іноді буває більш корисною. Тому роботодавець не може запропонувати вам гірші умови, ніж ті, які вказані при поданні відповідної заяви про легальне працевлаштування.

Однак перед тим, як працівник почне працювати на території Республіки Польща, він повинен пред’явити дійсний документ, який дає йому право на перебування в країні та дозвіл на проживання, що дає право працювати в Польщі. Чому це важливо? Тому що ви не можете виконувати роботу за туристичною візою чи такою, що видається у разі тимчасового захисту. Роботодавець також вимагатиме копію цього документа. Він збереже її на весь період, протягом якого працівник буде у нього працювати. Однак оригінали документів будуть негайно повернуті. Ніхто не має права їх затримувати.

Які страхові внески сплачуються в Польщі?

Важливо, чи  іноземець  є громадянином од знієї країн Європейського Союзу, Європейської економічної зони чи Швейцарії.

Для працівників, які не є громадянами Європейського Союзу, Європейської економічної зони та Швейцарії, діють інші правила. Важливо, чи іноземець є громадянином країни, з якою Польща має угоду про соціальне страхування. Якщо ні, то застосовуються польські положення про обов’язок страхування. Це означає, що роботодавець повідомляє про нього в медичне та соціальне страхування. Розмір і порядок сплати внесків випливають з положень трудового або цивільно-правового договору.

Щодо країн, з якими Польща має угоду про соціальне страхування, то це: Україна, Македонія, США, Канада, Австралія, Південна Корея, Монголія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія та Сербія. У цьому випадку необхідно звернутися  до нормативно- правових актів, які діють у даній країні.

Податкові зобов’язання іноземця

Якщо іноземець є податковим резидентом Польщі, він є платником польського податку з усіх доходів. У якому випадку ви будете вважатися податковим резидентом Польщі? 

Є два критерії.

Перший передбачає, що працівник має «центр особистих чи економічних інтересів» у Польщі. Під цим можна розуміти, чи має особа, наприклад, найближчу сім’ю за місцем перебування, чи Польща є її основним місцем доходу (наприклад, ви працюєте тут, маєте активи, інвестуєте, маєте банківські продукти).

Другим критерієм, за яким іноземець може вважатися податковим резидентом Польщі, є той факт, що він перебував на території Республіки Польща більше 183 днів податкового року.

Безумовно, працівнику, який є іноземцем, буде вигідно мати соціальне та медичне страхування. Перший із цих видів страхування гарантує подальше право на допомогу, наприклад, у разі хвороби, а також на пенсію за вислугу років. Це важливо, навіть якщо людині доводиться платити внески на соціальне страхування тільки протягом декількох місяців. В цьому випадку є можливість отримати пенсію за віком від польської системи соціального страхування. Медичне страхування є важливим через витрати на лікування не застрахованих людей. У разі раптового погіршення самопочуття, звернення до лікаря або перебування в стаціонарі ці послуги безкоштовні. Умовою є наявність медичного страхування.


tłumaczenie:

Jakie umowy dla pracownika obowiązują w Polsce? Porównanie

Przy podejmowaniu pracy w Polsce obowiązują 3 typy umów, które możemy podpisać. Różnią się one między sobą. Na czym polegają podstawowe różnice między umowami i jakie składki odprowadzane są od wynagrodzenia?

Najważniejsze zasady związane z pracą cudzoziemca w Polsce

Pracodawca musi zapewnić pracownikowi z innego kraju warunki zatrudnienia zgodne z przepisami polskimi. Możliwe jest tu zatrudnienie na umowę o pracę lub na umowę cywilnoprawną (należą do nich: umowa o dzieło i umowa zlecenie). W pierwszym przypadku najistotniejsze jest to, że warunki zatrudnienia cudzoziemca nie mogą być gorsze niż te wynikające z Kodeksu pracy i innych ustaw regulujących prawa oraz obowiązki pracowników. 

Oznacza to, że obowiązują tu standardowe zasady dotyczące m.in.: 

– wymiaru czasu pracy (pełny etat czy częściowy), 

– okresów odpoczynku tygodniowego i dobowego (praca na zmiany, wolne weekendy), 

– urlopu wypoczynkowego,

– minimalnej pensji, 

– wynagrodzenia oraz dodatku za pracę w nadgodzinach,

– zatrudniania młodocianych (osób poniżej 18 roku życia),

– ochrony pracujących kobiet w ciąży i w czasie urlopu macierzyńskiego,

– bezpieczeństwa i higieny pracy (opisują je zasady BHP).

Jeżeli chodzi o umowy cywilnoprawne, na umowie zlecenie pracownik ma prawo otrzymywać przynajmniej minimalne wynagrodzenie (stawka godzinowa). Pracodawca musi je zapewnić, a dodatkowo ciąży na nim obowiązek zagwarantowania bezpiecznych i higienicznych warunków pracy. W przypadku umowy o dzieło nie funkcjonuje stawka minimalna. 

Niezależnie od tego, na jakiej umowie jest zatrudniony pracownik spoza terytorium Rzeczypospolitej Polskiej, musi on mieć dokładnie takie warunki pracy i płacy, jakie zostały ustalone na zezwoleniu na pracę lub oświadczeniu o powierzeniu wykonywania pracy.

Co jest konieczne, aby obcokrajowiec pracował legalnie?

Przede wszystkim ważne jest, aby to pracodawca postarał się o odpowiednie zezwolenie na pracę bądź złożył oświadczenie o powierzeniu Ci wykonywania pracy. Jeśli jesteś pracownikiem, pamiętaj, że powinieneś otrzymać drugi egzemplarz dokumentu stanowiący potwierdzenie. Żaden z tych dokumentów nie jest jednak poświadczeniem o zatrudnieniu. W tym celu konieczne jest podpisanie umowy zawierającej warunki uwzględnione w zezwoleniu lub oświadczeniu. Co ważne, jeżeli w oświadczeniu bądź zezwoleniu widnieje umowa o pracę, pracodawca nie może zawrzeć z pracownikiem umowy cywilnoprawnej. Jednak odwrotna sytuacja, z racji tego, że bywa korzystniejsza, jest możliwa. Czyli pracodawca nie może zaproponować Ci gorszych warunków niż te, które określił, składając odpowiedni wniosek o legalne zatrudnienie Ciebie.

Zanim jednak pracownik rozpocznie pracę na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej, musi  okazać ważny dokument, który uprawnia go do pobytu w kraju oraz posiadać tytuł pobytowy uprawniający do podejmowania pracy na terenie Polski. Dlaczego jest to ważne? Ponieważ na wizie turystycznej czy też tej wydanej w przypadku ochrony czasowej nie można wykonywać pracy. Pracodawca będzie wymagać również sporządzenia kopii takiego dokumentu. Będzie go przechowywać przez cały okres, podczas którego pracownik będzie wykonywał u niego pracę. Oryginały dokumentów zostaną Ci jednak zwrócone od razu. Nikt nie ma prawa ich przetrzymywać.

Jakie składki ubezpieczeniowe są odprowadzane w Polsce?

Ważne jest to, czy cudzoziemiec pochodzi z krajów Unii Europejskiej, Europejskiego Obszaru Gospodarczego lub Szwajcarii, czy też spoza tych krajów. 

Pracownik spoza Unii Europejskiej, Europejskiego Obszaru Gospodarczego oraz Szwajcarii podlega innym zasadom. Znaczenie ma to, czy cudzoziemiec pochodzi z państwa, z którym Polska posiada umowę o zabezpieczeniu społecznym. Jeżeli nie, wówczas stosuje się polskie przepisy dotyczący obowiązku ubezpieczeń. Oznacza to, że jest on zgłaszany przez pracodawcę do ubezpieczenia zdrowotnego i ubezpieczenia społecznego. Wysokość oraz zasady odprowadzania składek wynikają z obowiązujących przepisów dla umowy o pracę czy umowy cywilnoprawnej. 

Jeżeli chodzi o kraje, z którymi Polska ma zawartą umowę o zabezpieczeniu społecznym, to są to: Ukraina, Macedonia, Stany Zjednoczone, Kanada, Australia, Korea Południowa, Mongolia, Bośnia i Hercegowina, Czarnogóra oraz Serbia. Wówczas należy sięgać do przepisów obowiązujących w danym kraju. 

Obowiązek podatkowy cudzoziemca

Jeżeli cudzoziemiec jest polskim rezydentem podatkowym, podlega obowiązkowi podatkowemu w Polsce od całości przychodów. W jakim przypadku zostaniesz uznany za polskiego rezydenta podatkowego? Istnieją dwa kryteria. 

Pierwsza zakłada, że pracownik ten posiada w Polsce „centrum interesów osobistych lub gospodarczych”. Można przez to rozumieć to, czy dana osoba ma w miejscu pobytu np. najbliższą rodzinę lub czy Polska jest głównym miejscem osiągania przez nią dochodów (np. wykonujesz tu pracę, posiadasz majątek, inwestujesz, masz produkty bankowe). 

Drugim kryterium, według którego można uznać cudzoziemca za polskiego rezydenta podatkowego, jest fakt jego przebywania na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej dłużej niż przez 183 dni roku podatkowego.

Z pewnością dla pracownika będącego cudzoziemcem opłacalne będzie podleganie ubezpieczeniu społecznemu i zdrowotnemu. Pierwsze z tych ubezpieczeń gwarantuje późniejsze prawo do świadczeń, np. w przypadku choroby, a także do emerytury. Ma to znaczenie nawet, gdy dana osoba będzie odprowadzać składki na ubezpieczenie społeczne nawet przez kilka miesięcy. Ma wtedy możliwość pobierania emerytury z polskiego systemu ubezpieczeń społecznych. Ubezpieczenie zdrowotne jest istotne ze względu na koszty leczenia osób nieubezpieczonych. W razie nagłego pogorszenia stanu zdrowia, wizyty u lekarza czy pobytu w szpitalu, usługi te są bezpłatne. Warunkiem jest posiadanie ubezpieczenia zdrowotnego.

Księgowość online bez wychodzenia z domu

  • Bez papieru
  • Bez dojazdów do księgowego
  • Bez marnowania Twojego czasu