Договір підряду – що це, і що дає працівнику в Польщі?

Договір на виконання конкретної роботи, або договір підряду є одним із найпопулярніших цивільно-правових договорів у Польщі. Перед укладенням договору варто ознайомитись зі своїми обов’язками та правами. Також дізнатись, які елементи повинні бути включені в договір підряду.

Договір підряду. Найважливіша інформація

За договором підряду, особа, яка приймає замовлення (працівник) зобов’язується виконати завдання (підряд), зазначене в договорі. У свою чергу, замовник (роботодавець) зобов’язується оплатити замовлення. Варто зазначити, що такий договір є договором результату. Це означає, що особа, яка виконує підряд відповідає за виконання, якість і передачу результату замовнику. Така робота повинна мати конкретний результат, щоб можна було обговорювати оплату зі сторони замовника. Предметом такої діяльності можуть бути речі матеріального характеру, як наприклад виготовлення продукту, будівельні роботи, або нематеріального, як ведення рекламної кампанії, чи розробка проекту.

Особа, що виконує підряд несе повну відповідальність за виконання. Розмір винагороди може визначатися на підставі вказування умов виконання (виходячи з витраченого часу або ж кінцевого результату). Замовник також може визначати кошторис на основі переліку запланованих робіт та очікуваних витрат.

Перевагою договору підряду є свобода у способі виконання. Підрядник може виконувати роботу у будь-якому місці та в будь-який час. Однак, положення договору можуть містити обмеження щодо способу виконання підряду.

Що повинен містити договір підряду?

Договір підряду повинен містити наступні елементи:

  • визначення сторін договору підряду (особа, що надає підряд, та особа, що виконує)
  • специфікація предмету підряду
  • термін початку та кінця дії договору підряду
  • розмір винагороди (оплати)
  • інші положення (необов’язково) 
  • підписи сторін

Опис предмету договору має містити всі відповідні положення щодо того, якого результату хоче досягти замовник. Винагорода може бути одноразовою, тобто фіксованою, або ж вираховуватись на основі кошторису з переліком запланованих робіт та очікуваних витрат.

Договір підряду може також включати додаткові умови, пов’язані з його виконанням. Замовники часто додають положення щодо розміру авансового платежу, штрафів, способу поставки виконаної роботи (підряду), заборони виконання підряду третіми особами, відшкодування збитків або пошкоджень матеріалу.

Розірвання договору підряду

Замовник може відмовитись від договору в будь-який момент до закінчення роботи, виплативши при цьому узгоджену винагороду. Однак, у такому випадку, замовник може вирахувати частину оплати, яку підрядник заощадив через невиконання підряду.

Також, якщо з’являється потреба збільшити кошторис, замовник може відмовитись від договору підряду. Однак, він має зробити це негайно, та відшкодувати відповідну частину підряднику.

Іноземці і договір підряду

Іноземці можуть працювати в Польщі не лише на підставі трудового договору, а й на підставі цивільно-правових відносин. Обов’язок мати дозвіл на роботу не залежить від типу договору – це є обов’язковим вимаганням. Однак, з цього правила існує багато винятків. Дозвіл на роботу не є обов’язковими для осіб, які

  • мають статус біженця
  • мають дозвіл на толерантне перебування
  • мають додатковий захист (не мають статусу біженця, але не можуть повертатись на батьківщину під загрозою втрати життя або здоров’я)
  • мають дозвіл на постійне проживання, або статус резидента ЄС.
  • є громадянами держави члена ЄС,або Європейської економічної зони

Чи українці можуть працювати на підставі договору підряду без дозволу на роботу?

Так, є така можливість, навіть якщо не підпадають під умови, що згадані вище. 

Законодавство Польщі передбачає спрощену процедуру для громадян 6 країн, які можуть працювати на території Польщі – це громадяни України, Білорусі, Грузії, Росії, Молдови та Вірменії. 

Умовою застосування такої процедури є подання замовником письмової заяви про доручення виконання роботи даному іноземцю в Повітовому Бюро Праці.Варто зазначити, що підряд повинен виконуватись на умовах, зазначених в цій заяві.


tłumaczenie:

Umowa o dzieło – czym jest i co daje pracownikowi w Polsce?

Umowa o dzieło należy do najpopularniejszych w Polsce umów cywilnoprawnych. Przed zawarciem umowy o dzieło zapoznaj się ze swoimi obowiązkami i uprawnieniami. Dowiedz się także jakie elementy powinna zawierać umowa o dzieło. 

Umowa o dzieło. Najważniejsze informacje

Przez umowę o dzieło przyjmujący zamówienie (pracownik) zobowiązuje się do wykonania zadania (dzieła) oznaczonego w umowie. Z kolei zamawiający (pracodawca) ma obowiązek zapłaty za wykonane zamówienie. Warto zaznaczyć, że umowa o dzieło jest umową rezultatu. Oznacza to, że wykonujący dzieło jest odpowiedzialny za jego wykonanie, jakość i dostarczenie. Podejmowanie czynności muszą więc zapewnić konkretny rezultat, aby można było mówić o zapłacie ze strony zamawiającego. Efekty tych czynności mogą mieć zarówno charakter materialny np. wykonanie jakiegoś produktu, prace budowlane lub też niematerialny np. wypromowanie firmy przez kampanię reklamową, opracowanie projektu. 

Osoba wykonująca dzieło ponosi pełną odpowiedzialność za wykonanie dzieła. Wysokość wynagrodzenia może być określona na podstawie wskazania podstaw do jego ustalenia (w oparciu o czas poświęcony na wykonanie lub efekt finalny). Zamawiający ma także możliwość ustalenia wynagrodzenia kosztorysowego na podstawie zestawienia planowanych prac i przewidywanych kosztów.

Zaletą umowy o dzieło jest swoboda wykonywania zamówienia. Wykonawca może realizować je w dowolnym miejscu i czasie. Jednakże w postanowieniach umowy mogą być zawarte ograniczenia dotyczące sposobu wykonywania dzieła. 

Co musi zawierać umowa o dzieło?

Umowa o dzieło powinna zawierać następujące elementy:

  • oznaczenie stron umowy dzieła (osoba zlecająca wykonanie dzieła i osoba wykonująca dzieło),
  • określenie przedmiotu umowy o dzieło,
  • termin rozpoczęcia i zakończenia umowy o dzieło,
  • wysokość wynagrodzenia,
  • inne postanowienia (opcjonalnie),
  • podpisy obu stron.

Określenie przedmiotu umowy powinno zawierać wszystkie istotne ustalenia, co do tego, jaki rezultat chce uzyskać zamawiający. Wynagrodzenie może być w formie ryczałtowej, czyli z góry ustalonej stawki wynagrodzenia. Istnieje także możliwość ustalenia wynagrodzenia kosztorysowego na podstawie spisu zaplanowanych prac i przewidywanych kosztów. 

W umowie o dzieło zawrzeć można również dodatkowe ustalenia związane z jej wykonanie. Zamawiający często dodają postanowienia dotyczące kwoty ewentualnych zaliczek, kar umownych, sposobu dostarczenia wykonanego dzieła, zakazu wykonywania umowy przez osoby trzecie czy odszkodowania za utratę lub uszkodzenie materiału.

Rozwiązanie umowy o dzieło

Zamawiający może odstąpić od umowy przed ukończeniem dzieła w każdej chwili, wypłacając przy tym umówione wynagrodzenie. Jednakże w tym wypadku zamawiający może sobie odliczyć część kwoty, jaką wykonujący dzieło oszczędził z powodu niewykonania zamówienia.

Ponadto, gdyby zaszła konieczność znacznego podwyższenia wynagrodzenia kosztorysowego, zamawiający może odstąpić od umowy o dzieło. Jednakże powinien zrobić to niezwłocznie oraz zwrócić odpowiednią część wynagrodzenia wykonującemu zamówienie.

Cudzoziemcy a umowa o dzieło

Cudzoziemiec może świadczyć pracę w Polsce nie tylko na podstawie umowy o pracę, ale także umowy cywilnoprawnej. Obowiązek posiadania zezwolenia na pracę od właściwego miejscowo wojewody jest niezależny od rodzaju umowy – wymaga się go zawsze. Jednakże istnieją liczne wyjątki od tej zasady. Zezwolenia nie muszą mieć obcokrajowcy, którzy:

  • posiadają status uchodźcy,
  • mają zgodę na pobyt tolerowany.
  • mają nadaną ochronę uzupełniającą (nie posiadają statusu uchodźcy, ale byliby narażeni na utratę zdrowia lub życia, wracając do swojej ojczyzny),
  • posiadają zezwolenie na pobyt stały lub zezwolenie na pobyt rezydenta długoterminowego Unii Europejskiej,
  • są obywatelami państwa członkowskiego Unii Europejskiej lub Europejskiego Obszaru Gospodarczego.

Czy Ukraińcy mogą pracować na podstawie umowy o dzieło bez zezwolenia?

Tak, jest to możliwe, nawet jeśli nie spełniają wyżej wspomnianych warunków. Ustawodawca przewidział uproszczoną procedurę dla obywateli 6 państw, którzy chcą pracować na terenie Rzeczypospolitej Polskiej – Ukrainy, Białorusi, Gruzji, Rosji, Mołdawii, Armenii). 

Warunkiem zastosowania tej procedury jest złożenie przez zamawiającego pisemnego oświadczenia o powierzeniu wykonywania pracy danemu cudzoziemcowi w powiatowym urzędzie pracy. Warto zwrócić uwagę, że praca musi być wykonywana na warunkach zawartych w oświadczeniu.