Договір про надання послуг – коли його варто підписувати? Що це дає працівнику в Польщі?

Договір про надання послуг, – це один з найпопулярніших цивільно-правових договорів. На його підставі виконавець виконує замовлення за погодинною ставкою, зазначеною в договорі. Якщо ви хочете працювати на підставі такого договору, то варто знати основні права та обов’язки сторін. Також важливо ознайомитися з зразком договору про надання послуг, адже неправильне складання договору може мати неприємні наслідки. 

Договір надання послуг. Найважливіша інформація

Договір про надання послуг належить до цивільно-правових угод і регулюється положеннями цивільного кодексу. Його сторонами є замовник (роботодавець) і виконавець (працівник). Через те, що в випадку такого договору немає факту трудових відносин, замовник не має обов’язку дотримуватись положень щодо надання обов’язкової відпустки та лікарняних. Також, немає обов’язку дотримуватись терміну попередження про розірвання договору, який регулюється Кодексом праці. Відсутність обов’язкового терміну попередження про розірвання означає, що це менш стабільна форма найму, ніж звичайний трудовий договір. Тим не менш, замовник (роботодавець), що використовує послуги, які надаються в рамках цивільно-правових відносин, повинен забезпечити безпечні на гігієнічні умови праці. 

Права та обов’язки сторін за договором надання послуг

За договором про надання послуг сторона, яка приймає доручення, зобов’язується виконувати певну діяльність для замовника.

Оплата договору надання послуг

Для договору про надання послуг існує мінімальний розмір винагороди у вигляді погодинної ставки. Варто зазначити, що у зв’язку з визначенням мінімальної ставки винагороди виконавець повинен буде зафіксувати відпрацьований ним час.


Щороку законодавча влада приймає рішення про зміну мінімальної ставки для підрядників. У 2022 році мінімальна погодинна ставка для договору надання послуг становить 19,70 злотих брутто. Це зроблено для запобігання експлуатації на ринку праці та забезпечення гідної оплати праці підрядників.

Елементи договору про надання послуг

У договорі про надання послуг має бути присутнє наступне:

  • Вказування даних виконавця та замовника
  • Опис замовлення
  • Розмір винагороди (оплата)
  • Дата початку та закінчення терміну дії договору.
  • Форма оплати (необов’язково) 
  • Підписи підрядника та замовника.

Розірвання договору про надання послуг

Істотним недоліком договору про надання послуг є низька стабільність працевлаштування.

Обидві сторони договору, як замовник, так і виконавець можуть розірвати договір у будь-який час без дотримання встановленого законом обов’язкового терміну відпрацювання. Винятком є випадки, коли сторони вирішили додати пункт про такий термін при підписанні договору.

Що слід враховувати при укладенні договору про надання послуг?

Варто пам’ятати, що замовник не може укласти договір з виконавцем про відповідальність за довірене майно. Таке право надається лише роботодавцю, який уклав з працівником трудовий договір.


Однак, замовник може включати в договір положення про відповідальність виконавця. Якщо виконавець не виконує зазначену послугу, він може не отримати винагороду або отримати лише частину. Якщо виконавець розриває договір раніше терміну закінчення його дії, він може сплатити неустойку (посилання). Крім того, невиконання послуг згідно з домовленим терміном може стати приводом зменшеної оплати. Іншим пунктом договору може бути накладання штрафів за кожен день відсутності.


У зв’язку з обмеженнями, які підприємці можуть накладати на підрядників, варто уважно читати договір. Завдяки цьому можна уникнути неприємних фінансових наслідків у майбутньому.

Іноземці і договір про надання послуг. Принципи працевлаштування іноземців

Як правило, іноземці, що бажають працювати на території Польщі на підставі договору про надання послуг повинні мати дозвіл на роботу, виданий воєводством. Однак, з цього правила є багато винятків.
Від отримання такого дозволу звільняються іноземці, які:

  • мають статус біженця.
  • отримують додатковий захист.
  • мають дозвіл на постійне проживання або статус резидента ЄС.
  • є громадянами держави члена ЄС,або Європейської економічної зони.
  • мають дозвіл на толерантне перебування (у разі відмови у наданні статусу біженця).

Чи можуть українці працювати за договором про надання послуг без дозволу на роботу ?

Така опція можлива для громадян 6 країн: України, Білорусі, Росії, Молдови, Грузії, Вірменії. Для таких громадян передбачається можливість запровадити спрощену процедуру. Для того, щоб іноземець міг працювати без дозволу на роботу, потрібні кілька умов.Перш за все, роботодавець повинен подати письмову декларацію про залучення до роботи даного іноземця до відповідного місцевого центру зайнятості. Потім центр зайнятості вносить таку декларацію до реєстру декларацій. Важливо, що виконавець повинен виконувати роботу відповідно до умов, які вказані в декларації. 


tłumaczenie:

Umowa zlecenie – kiedy warto ją podpisać? Co daje pracownikowi w Polsce?

Umowa zlecenie to jedna z najczęściej zawieranych umów cywilnoprawnych. Na jej podstawie zleceniobiorca wykonuje zlecenie za określoną w umowie stawkę godzinową. Jeśli chcesz pracować na podstawie umowy zlecenie warto poznać podstawowe uprawnienia i obowiązki stron. Ważne jest także zapoznanie się ze wzorem umowy zlecenie – nieprawidłowe sporządzenie umowy może wiązać się z przykrymi konsekwencjami. 

Umowa zlecenie. Najważniejsze informacje

Umowa zlecenie należy do umów cywilnoprawnych i regulują ją przepisy Kodeksu Cywilnego. Jej stronami jest zleceniodawca (pracodawca), oraz zleceniobiorca (pracownik). Ponieważ nie zachodzi tu tzw. stosunek pracy jak w przypadku umowy o pracę, zleceniodawca nie musi przestrzegać przepisów ​​udzielania urlopu wypoczynkowego i ekwiwalentu za urlop oraz wypłaty wynagrodzenia za okres choroby. Nie musi także zachowywać okresów wypowiedzenia zawartych w Kodeksie Pracy. Brak okresu wypowiedzenia oznacza, że jest to mniej stabilna forma zatrudnienia niż umowa o pracę. Niemniej jednak pracodawca korzystający z usług świadczonych na podstawie stosunku cywilnoprawnego musi zapewnić bezpieczne i higieniczne warunki pracy.

Jakie są uprawnienia i obowiązki stron, wynikające z umowy zlecenie? 

Przez umowę zlecenie, przyjmujący zlecenie zobowiązuje się do wykonania określonej czynności za zleceniodawcę. 

Wynagrodzenie za umowę zlecenie

W odniesieniu do umowy zlecenia ustalona jest odgórna minimalna kwota wynagrodzenia w formie stawki godzinowej. Warto zwrócić uwagę, że w związku z ustaleniem minimalnej stawki wynagrodzenia, zleceniobiorca będzie musiał ewidencjonować czas przepracowany przez zleceniobiorcę. 

Ustawodawca co roku decyduje się na zmianę minimalnego wynagrodzenia dla zleceniobiorców. W 2022 r. minimalna stawka godzinowa dla umowy zlecenie wynosi 19,70 zł brutto. Ma to zapobiec  wyzyskowi na rynku pracy oraz zapewnić godne wynagrodzenie dla osób pracujących na umowie zlecenie.

Jakie elementy powinna zawierać umowa zlecenie?

Umowa zlecenie powinna określać następujące kwestie:

  • oznaczenie stron umowy (dane zleceniobiorcy i zleceniodawcy),
  • określenie przedmiotu zlecenia,
  • wysokość wynagrodzenia,
  • datę rozpoczęcia i zakończenia umowy,
  • forma zapłaty (nieobowiązkowe),
  • podpisy zleceniobiorcy i zleceniodawcy.

Rozwiązanie umowy zlecenie

Istotnym mankamentem umów zlecenie jest niska stabilność zatrudnienia. Obie strony umowy, zarówno zleceniobiorca, jak i zleceniodawca, mogą w każdym momencie rozwiązać umowę bez zachowania ustawowego okresu wypowiedzenia. Wyjątkiem jest sytuacja, w której strony zdecydowały się dodać termin wypowiedzenia podczas spisywania umowy.

Na co należy uważać przy umowie zlecenie?

Warto pamiętać, że zleceniodawca nie może zawrzeć z wykonawcą umowy o odpowiedzialności za powierzone mienie. Takie uprawnienie przysługuje jedynie pracodawcy, który zawarł z zatrudnionym umowę o pracę.

Jednakże zleceniodawca może zamieścić w umowie zlecenia klauzule, które określają odpowiedzialność zleceniobiorcy. Jeśli zleceniobiorca nie wykona zlecenia, może nie otrzymać wynagrodzenia lub może zostać potrącona mu jego część. Jeśli zleceniobiorca rozwiąże umowę wcześniej niż przed terminem jej wygaśnięcia, to może zapłacić karę umowną. Ponadto, brak wykonania zlecenia zgodnie z zadeklarowaną ilością dni w miesiącu rozliczeniowym może powodować obniżenie wynagrodzenia. Inną klauzulą może być nałożenie kar umownych za każdy dzień nieobecności.

Z powodu tak dużych ograniczeń, które mogą nałożyć na zleceniobiorców przedsiębiorcy, warto dokładnie zapoznać się z treścią umowy. Dzięki temu w przyszłości unikniemy przykrych konsekwencji finansowych.

Cudzoziemcy a umowa zlecenie. Zasady zatrudnienia obcokrajowca

Co do zasady, obcokrajowiec, który chce świadczyć pracę na terenie Rzeczypospolitej Polskiej na podstawie umowy zlecenie, musi posiadać zezwolenie na pracę od właściwego miejscowo wojewody. Jednak są licznie wyjątki od tej zasady. Z obowiązku posiadania zezwolenia zwalnia się cudzoziemców, którzy:

  • posiadają status uchodźcy,
  • mają nadaną ochronę uzupełniającą,
  • posiadają zezwolenie na pobyt stały lub zezwolenie na pobyt rezydenta długoterminowego Unii Europejskiej,
  • są obywatelami państwa członkowskiego Unii Europejskiej lub Europejskiego Obszaru Gospodarczego,
  • posiadają zgodę na pobyt tolerowany (w przypadku odmowy nadania statusu uchodźcy).

Czy Ukraińcy mogą pracować na umowie zlecenie bez zezwolenia?

Jest to możliwe dla obywateli 6 państw: Ukrainy, Białorusi, Rosji, Mołdawii, Gruzji, Armenii. Dla tych osób przewidziano możliwość wdrożenia uproszczonej procedury. 

Aby cudzoziemiec mógł pracować bez zezwolenia na pracę, musi spełnić ściśle określone warunki. Po pierwsze, zleceniodawca musi złożyć we właściwym miejscowo powiatowym urzędzie pracy, pisemne oświadczenie o powierzeniu wykonywania pracy danemu cudzoziemcowi. Następnie urząd pracy wpisuje oświadczenie do ewidencji oświadczeń. Co istotne, zleceniobiorca musi wykonywać pracę  na warunkach zawartych w oświadczeniu.